Історія Панського (згодом дитячого) будинку - 19

Список учнів Лісоводської середньої школи, які закінчили 10 класів в 1940 році:

 Шупер Григорій Іванович,  Шупер Микола Микитович,  Банас Петро Пилипович, Садовський Іван Федорович,  Козак Василь Степанович,

 Козачишена Марія Мартинівна, Романишена Марія Йосипівна,  Кушнір Зінаїда,  Гувеловський Володимир,  Горобець Надія, Смик Микола, Смик Іван,  Маланчій Іван,  Васінштейн Яків,  Вашінштейн Надія,  Пасічник Петро,

 Пасічник Віра,  Ковш Ніна Паньківна,  Біда Яків,  Біда Анна Андріївна,  Біда Віра Андріївна,  Ковш Степан,  Костишен Іван,  Каліновська Гелена, Пасічник Петро,  Теклюк Володимир,  Теклюк Надія, Чернецька Антоніна, Чернецька Ганна,  Біда Сергій Андрійович,  Івашко Микола Семенович,  Зелінський Петро Олександрович, Кухар Тихон,  Козій Василь Якович,  Косман Ніна,  Фурман Марія, Баранюк Ганна, Лавров Арсен, Ковш Іван Карлович,  Ковш Іван Якимович.

В 1940 року 41 учнів отримали атестати про середню освіту із них:

18 випускників стали учасниками бойових дій, і 9 з них додому не повернулися.

Назавжди залишиться в пам’яті історичний випуск 10 класу  Лісоводської середньої школи 21 червня 1941 року 22 випускники школи отримали атестати про середню освіту. Ніщо не передбачено чогось особливого. Випускний бал, зустріч сонця на всю ніч на Камінній горі разом із класним керівником вчителем Голубовським Пилипом Йосиповичем. Серед випускників: Пастух Григорій, Антонюк Григорій, Цвях Люба, Салістий Іван, Ковш Іван, Кухар Віра, Данькевич Григорій, Мальку Семен, Дешесюк Євген, Куріньовський Микола, Ковалишен Іван, Сірий Микола, Лагно Антоніна, Кравець Василь, Воротний Петро, Пасічник Ганна, Нестерук Марія, Труш Ганна, Бойко Павліна, Пробитий Іван.

Зустрівши сонце, 13 юнаків і 9 дівчат безтурботно, з веселим настроєм поверталися з Камінної гори. І тільки опівдні, коли учні зберуться біля школи, під крислатим багатолітнім дубом, - згадує учениця 9 – го класу Надія Степанівна Івасюк, влаштовують разом з вчителями і активом села мітинг.  Присутній на мітингу голова сільської ради Пробитий Василь, секретар партійної організації Столяр П. М. голова колгоспу ім. 17 річчя Жовтня Угляр Михайло. Директор школи Римар Н.Ф. розповість про заяву Радянського уряду, в якій говорилось, що гітлерівська Німеччина, віроломно напала на нашу країну. І що це не провокація, а справжня війна.

          Останні фотографії біля дуба, де і учні і учасники мітингу фотографувались на свій вибір і збережуть історію цього випуску.

Все село було проголошене такою жахливою звісткою.

За сім довоєнних років діяльності Лісоводської середньої школи зроблено 7 випусків, де 162 учні отримали атестати про середню освіту і 96 учнів отримають свідоцтва про неповну середню освіту.

49 випускників школи закінчать військові училища, стануть офіцерами радянської армії. І будуть активними учасниками бойових дій на фронті серед них:

          Серед випускників 46 закінчать вищі навчальні заклади і стануть організаторами с.-г. виробництва і промисловості. Знаменитими лікарями і вчителями, керівниками інших галузей економіки.

Чотири випускники стануть Героями Соціалістичної Праці, 39 випускників стануть Кавалерами ордена Леніна, Жовтневої революції, Трудового і бойового Червоних прапорів, Червоної зірки інших ордерів.

504 жителі села, які в стінах маєтку здобудуть самі різні рівні освіти, від ЛІКНЕПУ до атестата про середню освіту, стануть учасниками бойових дій, 267 із них з війни не повернуться.

Війна ... По – іншому тепер довелось осмислювати, гірко бачити її завтрашній день. Так вона повернулась тоді, коли доля юних лісоводців, як і міліонів інших молодих громадян, яким прийдеться книжкову сумку, з якою ходили до школи, змінювали на зброю, і стати в ряди захисників Вітчизни.

На території маєтку постійно проводились мітинги, бесіди, де роз’яснювали останні новини з фронту, над усіма учасниками мітингів домінував патріотичний настрій.

Минали дні за днями, а становище на фронті ставало все невизначене. Наші війська вели оборонні бої. Повідомлення радіоінформою не радувало жителів села, як і всієї країни. Дедалі ставало ясно, що війна набирала жахливого характеру. Із села були евакуйовані Голова сільської Ради Божик А. Ф., Секретар Сільської Ради Мельник Д. М. і голова колгоспу  „Нове життя” Терешко І. С.

8 липня на території Лісоводів і Городоччини в цілому вступили фашистські загарбники.