Кам’янець-Подільська школа-інтернат №2

Спекотного серпневого дня така мрія привела мецената Дмитра Михайловича Савенка та керівника пошукової групи родового коріння сім?ї Савенко Сергія Миколайовича Ісаєнка до Кам'янця-Подільського на затишну вулицю Лесі Українки, де, потопаючи в зелені міського ботанічного саду, зручно розташувалася старовинна будівля колишньої Славутинської гімназії, а нині – загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів №2, у якій навчаються діти з соціально незахищених, малозабезпечених родин, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

Зустріч з директором цього навчального закладу О.В.Козловою, її розповідь про цікаву історію школи, життя вихованців та нагальні проблеми не залишили байдужими гостей і зерно розуміння та щирої допомоги впало на благодатний ґрунт. Під час екскурсії по школі та чималій шкільній території ніщо не залишилось поза пильною увагою гостей, подальше знайомство з якими довело, що це люди слова і діла.

У перші ж дні нового навчального року Дмитро Савенко із своєю командою помічників-однодумців завітав до школи з подарунками, котрі одразу ж знайшли своє місце. Великий плазмовий телевізор зручно вмостився на стіні 1-го класу, адже саме у вересні 2012 році першачки почали навчатись за новими Державними стандартами освіти початкової школи, поглиблено вивчати англійську, а, отже, для їх розвитку сучасний телевізор з можливістю під?єднання до ПК був дуже доречний.

Потужна пральна машина-автомат знайшла місце у гігієнічній кімнаті дівчат, праски – у кабінеті праці та гуртожитку, а гарні садові лавки, на яких можна посидіти та відпочити в позаурочний час, достойно прикрасили шкільне подвір'я.

Дмитра вразило, що вихованці закладу ніколи за усе існування закладу не мали власної спортивної зали. Але три роки назад директор, вже не сподіваючись на будівництво нової зали, вирішила це питання іншим шляхом: немає зали, значить буде гімнастична кімната.

Самотужки працівники школи зробили ремонт у найбільшій кімнаті, придбали професійні татамі на підлогу, мати, м?ячі тощо, але коштів на придбання та улаштування сучасного гімнастичного обладнання, на жаль, закладу дуже бракувало. І не секрет, що таке знаряддя сьогодні вартує зовсім не дитячі гроші. І тоді, за власними ескізами та кресленнями, впродовж одного місяця Дмитро виготовив п?ять сучасних міцних спортивних стінок та до них п?ять турніків. Сьогодні ця гімнастична кімната – одна з найкращих у місті. Але головний сюрприз був попереду.

Ще під час свого першого візиту до закладу, оглядаючи спальний корпус Дмитро звернув увагу на дуже старі, фізично та морально зношені ліжечка, якими були заставлені кімнати. Ліжечка мали жахливі металеві сітки-матраци, що вгиналися аж до підлоги. Ні про який здоровий сон дітей мова не йшлася. Він запропонував директору намалювати ескіз таких ліжечок, які б вирішили проблему не лише здорового сну дітей, але й гармонізували та оптимізували простір у спальних кімнатах. І в день, на який так чекають усі дітки, - день, коли з дарунками приходить Святий Миколай, Дмитро Савенко передав у подарунок дітям гарні сучасні двоярусні ліжечка для гуртожитку. Стільки щирої дитячої радості, сміху та суперечок за верхні місця ці спальні кімнати, мабуть, ніколи не чули. А скільки простору та яскравості набули кімнати, коли в них розташувались зручні та напрочуд гарні ліжечка.