Історія Панського (згодом дитячого) будинку - 16

В 1927 році був останній четвертий випуск чотирирічної школи, яку за 4 роки закінчило 186 учнів, серед них Угляр Михайло Петрович – перший голова колгоспу, ім. 17 річчя, Шелест Дмитро Карпович – учасник великої вітчизняної війни офіцер, Бахмат Опанас Федорович учасник великої вітчизняної війни, підполковник, відповідальний працівник ВР Білорусії, який пізніше скаже, що ці стіни панського маєтку дали мені дорогу в життя. Школу закінчили також Ковш Іван Кузьмич, Мадера Степан Никифорович, Смол енець Григорій Маркович, який в після воєнний період продовжував служити на Балтійському флоті.

26 випусків цієї школи стали організаторами с. - г.  на селі.  Серед яких Божик Андрій Феодосійович, Мельник Давид Мойсейович, Пятніцький О. П., Пробитий В. І.  ін.

В травні 1922 року сільську раду очолить Ковш П., який буде керувати до жовтня 1924 року. В жовтні цього ж року за рекомендацією Городецького РКП головою сільської ради буде обрано Горбатого Лука Васильовича кабінет якого ще буде находитись в маєтку до березня 1928 року.

16 березня 1928 р. в Лісоводах буде утворено перший колгосп «Нове життя». За рекомендацією Городоцького РККПУ,  першим головою колгоспу буде обрано Горбатого Луку Васильовича, який буде звільнений з посади голови сільської ради.  Свій робочий кабінет новообраний голова колгоспу перенесе по іншу сторону села де і організований був колгосп, а головою сільської ради обрано Гуменого С.М. Але через рік Гуменому С.М. буде представлена недовіра і кабінет голови сільської ради займе Божик Андрій Феодосійович. Виконуючи рішення Директиви Раднаркому про створення обов’язкового початкового і загального - семерічного навчання в Лісоводах з 27 червня 1927 року на базі чотирирічної школи організована семирічна школа сільської молоді. А директором буде призначена Черкесова Макара Кириловича, який займе робочий кабінет Таратини П.М. на першому поверсі в лівому крилі. Так принаймні зручне розташування цього кабінету буде передаватись і всім іншим новопризначеним директорам. До цього всі робочі кабінети панів і голів сільських рад знаходилися по 2 – му поверсі в правому крилі.

Школа займалась по нових навчальних планах і програмах. В 1929 році відбувся перший випуск семирічної школи. За три роки семирічну школу закінчило 126 чоловік, серед випускників школи: Нищий Марко Григорович, який впродовж 14 років був завідуючий справами Ради міністрів УРСР , Кухар Микита Михайлович, Ковш Іван Пантелемонович, Козій Кирило Єфремович, Козій Михайло Федорович, Банас Опанас Федорович, Ковш Максим Петрович, всі вони стали офіцерами учасниками бойових дій. А випускника школи Маланчія Василя Ілліча буде обрано головою колгоспу „Колос” села Клинове.

Чилій Іван Леонтійович випускник цієї школи після війни працював на різних керівних посадах колгоспу „Україна”.

 Із числа випускників 42 учні стали учасниками бойових дій у Великій Вітчизняній війні, серед них Ковш І.  К., Федорівський О.Т., Нищий М. Г., Кухар М. М., Ковш І. П., Козій К. Є., Бахмат О. Ф., Ковш М. П. і інші.

25 липня 1930 р. прийнято постанову „Про загальнообов’язкове навчання і перехід до загальноосвітньої школи”.

В травні 1932 року в Лісоводах організована перша в районі десятирічна школа (середня). Школа розміщалася у всіх 11 приміщеннях панського маєтку. Цього ж року, панський маєток звільнять сільська рада, комнезам і правління радгоспу ім. Чечеріна. Правління колгоспу розташовується через дорогу східної частини маєтку, а сільська рада перебереться в центр села. Цього ж року на базі радгоспу ім. Чечеріна буде організовано другий колгосп в с. Лісоводи «ім. 17 річчя Жовтня». Першим головою колгоспу буде обрано Угляра М.П.

З початку організації середньої школи, навчалося 180 учнів, у 1934 році – навчалося 260 учнів, а в 1940 році – 649 учнів з Лісоводів  і навколишніх сіл. В школі в 1932 році працювало 7 вчителів, а в 1940 році – 23 вчителя.

В 1932 році при середній школі був організована інтернат для дітей сиріт. Щорічно в Лісоводському інтернаті при середній школі було 70 дітей – сиріт. Діти сироти розташовувалися з південної сторони маєтку, і трьох пристосованих для проживання будинків.

Першим директором середньої школи призначено Адольфа Борисовича Лямінтовського. Його і можна рахувати основоположником середньої освіти в с. Лісоводи. За шість років його діяльності школа займала чільне місце серед середніх навчальних закладів України.

В 1935 році школа здійснює перший випуск учнів із середньою освітою. Їх було 19 випускників:

 Вус Андрій Васильович, Войнарівська Сальвіна, Возняк Андрій, Здоровик Яків Григорович, Бахмат Данило Андрійович, Дідора Віра, Гораль Іван Федорович,  Ковш Ганна Герасимівна, Семенюк Андрій,  Пасічник Григорій Максимович, Ковш Тимофій Петрович,  Бойко Григорій Лукіч, Труш Михайло Васильович, Прус Петро, Чилій Поліна Кирилівна, Чилій Григорій Трохимович, Чилій Іван Леонтійович,  Федорівський Олександр Тимофійович.

Класним керівником був Банас Михайло Федорович. Весь клас із вчителями і батьками сфотографувались разом на фоні парадного входу в маєток. 13 випускників стали учасниками війни, 4 додому не повернулись.

Після святкування випускного вечора, цей випуск започаткував разом всім класом зустріч сходу сонця. Для всіх їх середня школа, стіни панського маєтку стали для них рідними. Звідси вони і отримали путівку у самостійне життя. Серед них Труш Михайло Васильович полковник, кавалер трьох орденів слави, доктор військових наук, Ковш Тимофій Петрович учасник війни, офіцер, після війни працював директором школи у м. Красилові, потім секретарем Красилівського РККПУ, завідуючий відділом Хмельницького облкома КПУ, Вус Андрій Васильович, який після війни працював головний інженером Городоцького цукрового заводу, Пасічник Григорій Максимович, який закінчив війну майором, після війни командував полком у м. Вінниця, Федорівський Олександр Тимофійович, який після війни працював в радянських органах Кіровської області.

12 жовтня 1936 року А. Б. Лямінтовський був учасником Всеукраїнської наради вчителів, що проходила в м. Харкові. Тут він вперше почує живий голос знаменитого архітектора сучасної педагогіки Антона Макаренка. Про ті рішення які були поставлені перед педагогами України він по приїзду розкаже всім педагогам Городоцького району, ознайомить і свій педагогічний колектив. Де вже з 1 вересня 1937 року учні будуть займатися по нових навчальних планах, в школі вперше будуть організовані уроки трудового навчання , де учні зможуть освоювати  ази деревообробки і металообробки. Будуть організовані учнівські бригади по вирощуванні огородини, фруктів, садівництва.

В трьох молодших класах учні вперше сядуть за учнівські парти, замість незручних дощатих столів і лавок.