15 - Сторінка 16

Настали тривожні часи. 22 лютого 1918 року в Лісоводи увірвалися австро – німецькі загарбники. В село назад повернувся поміщик А. Журовський. З ним прибув і каральний загін. Зігнавши все доросле населення, карателі зажадали від населення негайної сплати контрибуції, повернення панської землі, майна маєтку, худоби, с. – г. знарядь і іншого майна. Зявши загін державної варти на другий день всіх, хто брав участь у розподілі панського майна, піддали жорстоким катуванням. Тоді від рук окупантів і їх найманців загинули активісти села І. Пасічник та А. Козій.

Майже три роки іноземні інтервенти та їх найманці з петлюрівськтих банд не давали змоги селянам Лісоводів розгорнути радянське будівництво. Маєтком правив після повернення Альфред Журовський.

20 листопада 1920 року червоні частини визволили Лісоводи, тут відновилися Радянська влада. 22 листопада після визволення Лісовід виникли сільський революційний комітет та комітет незаможніх селян, які розмістилися в маєтку. 12 січня 1920 р. Сільський революційний комітет передав свої повноваження обраній сільській Раді.

20 – го листопада 14 – та армія під командуванням Уборовича І.П. завершила розгром петлюрівських банд.

20 листопада одержавши наказ командира кавалерійська бригада Г.І. котовського разом з дивізіоном червоного козацтва під командуванням І.В. Дубинського звільнили Лісоводи. У звільненні Лісовід брали участь 41 – стрілецька дивізія і 380 – й Богунський полк.

22 листопада 1920 р. Після визволення Лісовід було обрано сільський революційний комітет на чолі з його головою Пятніцьким Олександром Петровичом та комітет незаможніх селян на чолі з Горбатим Олексієм Остаповичем, службові комітети яких розположені в пангському маєтку в парадному вході відповідно на першому і другому етапах.

12 січня 1921 року сільський комітет передав свої повноваження новообраній сільській Раді. Хазяїном кабінету голови сільської ради в маєтку на 2 – му етапі в правому крилі зміняв її голова Козак Тихон Іванович.

18 квітня ( 1 травня) 1917 року в Лісоводах вперше відбулися Маніфестація жителів села, присвячена 1 травню. Місцеві багатії намагалися використати мітинг селян, щоб проголосити свою солідарність з імперіалістичною політикою Тимчасового уряду. Однак, ця витівка сільських „патріотів” провалилася.

Сільська Рада і комітет незаможніх селян (комнезам) все робили для розбудови села і встановлення нормального життя. При сільській Раді організована земельна комісія, яка підготовила матеріали для розподілу поміщицьких угідь і куркульських земель між селянами. Наприкінці травня 1921 року близько 400 селянських дворів одержали 710 десятин землі. 28 травня був організований радгосп ім. Чечеріна в с. Лісоводи.

Незважаючи на складні умови воєнного часу в народній освіті України 1917 – 1921 рр. Відбулися позитивні зміни. В липні 1919 року Рад нарком УРСР схвали „Положення про єдину трудову школу України”, за яким у республіці впроваджувалося безплатне навчання і обов’язковість його усіх дітей віком від 7 – 16 років.

В 1921 році в Україні навчання в школі було охвачено 2,3 млн. дітей, однак більше мільйона дітей залишилися поза школою за умов голоду і бідності.

В грудні 1919 р. вийшов декрет „Про ліквідацію неграмотності серед населення”, який передбачав: „З метою надання всьому населенню республіки можливості свідомої участі в політичному житті... все населення республіки віком від 8-50 років, що не вміє рахувати, читати, писати, - зобов’язане вчити грамоті”. Робочий час для них скорочувався на 2 години із збереженням заробітної плати. Видавались підручники, розроблялись навчальні програми.

В грудні 1920 р. при наркомі освіти УРСР було створено освітній комітет.

Реформи народної освіти не обминули Лісоводи.

26 лютого 1921 року на базі бувшого однокласного училища була утворена чотирирічна трудова школа, яка розташувалася в центральному вході в палац. Тому службові кабінети Сільської Ради на чолі з головою П’ятницьким О.П. і комітет незаможніх селян на чолі Ковш М.Т. займуть службові кабінети з південної сторони палацу. Тут же і буде кабінет голови утвореного радгоспу ім. Чечеріна – Горбатого Луки Васильовича.

Заняття учнів в чотирирічній школі розпочалися з 1 березня 1921 року в непристосованих класах відсутність підручників іншого навчального матеріалу не давала можливості проводити уроки на рівні вимог навчального процесу.

Про те за один рік педагогічний колектив школи на чолі з першим організатором народної освіти в с. Лісоводи Таратикою Пилипом Мойсейовичем, який був направлений з м. Кам’янець – Подільського, разом з першими вчителями Василем Степановичем Климчуком, Василем Федоровичем Пашинським, Степаном Івановичем Вейсманом і Андрієм Івановичем Богачем. На денній формі навчання в чотирьох класах займалося 110 учнів.

20 червня 1921 року розпочалися заняття пункту ліквідації неграмотності (ЛІКНЕП) у вечірній час. За шість років діяльності ЛІКНЕПУ, де селяни активно набули знань за 1 рік – читати, писати і рахувати, закінчило 610 селян. Це заслуга названого педагогічного колективу на чолі із Таратикою П.М.